Поетичні акорди творчості Роксолани Виклюк

 Роксолана Виклюк виборола ІІ місце в обласному конкурсі "Акорди творчості" (номінація "Поезія")

Гімназистка представила на розгляд журі поетичну добірку віршів

 "У лабіринтах душі..."

Кохання (весна 2022)

 

Мене тривожить лиш одне питання:

Якого кольору наше кохання?

Ніби намисто, червоне, дівоче,

Ніби трава, що так ноги лоскоче.

А може, рожеве, як ті окуляри?

Можливо, сіре, як колір примари?

Напевно, з блиском, як колір казки, –

   Колір добра, любові і ласки.

Можливо, дещо з темним відтінком?

А може, в дуеті із синім барвінком?

Напевно, це колір нашої волі

І юнака, що у пошуках долі

Загинув за рідний край...

Якого кольору наш рай?

 

Кольору неба над головою,

Кольору сонця, що світить зимою.

Блакитного моря й золотої пшениці,

Нашого Києва – святої столиці!

Колір любові до України,

Колір легенди і колір віри.

Колір спільного звучання,

Колір гордості – наше кохання!

 

Місце сили

Не дивись на мене ясно,

Дністре синьоокий!

Запали любов незгасну,

Владарю глибокий!

Запали силу могутню

Цим стрімким потоком.

Розкажи, про що співаєш

Кожен рік за роком.

Розкажи усе, що бачив

І які тут люди.

Всі гріхи, які пробачив,

Та не зміг забути...

 О Володарю широкий,

Я перед тобою.

Всі страхи мої глибокі

Забери з собою.

Забери усі нещастя

У синеє море.

Я ж подивлюся тихенько

На високі гори...

Подих

О Україно, рідна наша земле,

В руках – тернове віття болю і жалю,

В очах Твоїх – безхмарне небо,

Що не підвладне жодному царю.

 

Твій подих сили і любов без меж

Здіймають крила вічного буття.

В обіймах сонця кожен день цвітеш

І зігріваєш наші почуття.

 

О Україно, подих Твій весняний –

Іскра надії у страшну біду.

Цей запах мудрості духмяний

Зіграє слів мелодію ясну.

 

Твоя усмішка і палке бажання

Запалить гасло найщиріших слів.

Всі подихом назвуть Твоє кохання,

Що стане викликом лихих світів!

У ритмі танцю

 

Живи, кохайсь у ритмі танцю,

Бо твої мрії прагнуть до зірок.

Бо всі твої думки-повстанці

Тримають з космосом зв'язок.

 

Вплітай у рухи біль життя,

Іскрами страху запали нову надію.

Відчуй своє серцебиття

І стань на шлях безмежного "зумію".

 

Поринь із танцем у незнаний світ,

Навчися жити для самого себе.

Спіймай у небі свій легкий політ –

Для щастя більшого не треба!

 

Танцюй, танцюй, відчуй момент,

Що стане покликом любові.

Бо твоє тіло – інструмент,

Відгомін слів тяжкої долі!