У ТЕРНОПІЛЬСЬКОМУ ОБЛАСНОМУ ВІДДІЛЕННІ МАН УКРАЇНИ РОЗПОЧАЛАСЯ БІОЕКСПЕДИЦІЯ "ЗЕЛЕНІ ЕКОСИСТЕМИ ПІД МІКРОСКОПОМ"
Літо у Тернопільському обласному відділенні МАН України розпочалося з наукової події — стартувала навчальна біоекспедиція «Зелені екосистеми під мікроскопом», яка проходить на базі Заліщицької філії (Заліщицька державна гімназія).
Учасників біоекспедиції навчають досвідчені науковці:
- Альона Буткевич — завідувачка лабораторії хіміко-біологічних наук НЦ «МАНУ»;
- Інна Хлюпа — завідувачка кабінету природничих проєктів НЦ «МАНУ»;
- Світлана Антоненко — методистка лабораторії хіміко-біологічних наук НЦ «МАНУ», к.б.н., старшого наукового співробітника Інституту молекулярної біології і генетики НАН України;
- Олександр Толстов — методист НЦ «МАНУ», к.х.н., заступник директора з наукової роботи Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України;
- Ірина Бей — методистка НЦ «МАНУ», к.х.н., наукова співробітниця Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України.
Під час практичного заняття слухачі обласного відділення Малої академії наук занурилися у світ аналітичної хімії та провели захопливий експеримент із визначення кислотності популярних солодощів.
Заняття дало учням можливість відчути себе справжніми хіміками-аналітиками, попрацювати з лабораторним посудом, реактивами та навчитися працювати з титрувальним методом — одним із базових у хімічному аналізі.
Наука може бути не лише серйозною, а й захопливою — особливо, коли мова йде про дослідження солодощів за всіма правилами хімії!
Учасники мали унікальну можливість досліджувати флору місцевих екосистем, зануритися у світ молекулярної біології, фізіології рослин та хімії ароматів. Одним із практичних занять став хімічний аналіз харчової йодованої солі — приклад прикладного використання хімії в екологічних та біологічних дослідженнях. Учні досліджували роль йоду як харчової добавки та його вплив на здоров’я, розглядаючи цей процес у контексті екології людини.
Особливу зацікавленість викликало заняття з електрофорезу ДНК — методу, який дозволяє візуалізувати фрагменти нуклеїнових кислот. Учасники готували агарозний гель, заливали зразки ДНК у лунки, проводили електрофорез у спеціальній камері, спостерігали рух фрагментів ДНК відповідно до їх розміру.
Це дало школярам можливість не лише зрозуміти принципи сучасної генетики, а й набути практичних навичок для майбутніх наукових досліджень.
Ще одним важливим дослідницьким блоком стала алелопатія — здатність рослин впливати одна на одну через біологічно активні речовини. Під керівництвом викладачів учасники досліджували вплив ефірних олій (рожевого дерева, мигдалю, ігуан-іглу) та водних витяжок з листя (верби, берези, винограду, горобини) на проростання насіння редису.
Не менш захоплюючим було творче лабораторне заняття зі створення власних парфумів. Учасники експериментували з ефірними оліями (кунжут, ваніль, рожеве дерево, свіжо скошена трава, іланг-іланг тощо), вивчали будову ароматичних сполук та формували індивідуальні композиції ароматів.
Це заняття продемонструвало, як хімія може бути не лише точною наукою, а й творчим інструментом для самовираження.
10 липня 2025 року учасники біоекспедиції мали змогу глибше ознайомитись із геологічною історією Дністровського каньйону. Хоча несприятливі погодні умови завадили проведенню польових досліджень в урочищі «Червоне», юні дослідники не зневірились — заняття успішно перенесли в аудиторію. Під керівництвом науковця Богдана Борисовича Гавришка, кандидата географічних наук, доцента ТНПУ ім. Володимира Гнатюка, учні вивчали зразки червоних і зеленувато-сірих пісковиків, конгломератів, гіпсів та літотамнієвих вапняків. Особливу зацікавленість викликали відбитки панцирних риб у пісковиках та інші скам’янілості з колекції геологічного музею ТНПУ ім. В. Гнатюка. Також учасники заходу ознайомилися з геологічною та геоморфологічною будовою Дністровського каньйону. Усі присутні одностайно висловили бажання повернутися до польових досліджень за кращої погоди — зокрема, оглянути відслонення в урочищі «Червоне» та поблизу села Хрещатик.
Один із цікавих блоків біоекспедиції був присвячений темі смакових рецепторів людини. Під час заняття слухачі вивчали чотири основні смаки – солодкий, кислий, солоний та гіркий – і дізнавалися, як рецептори язика розпізнають різні речовини. Практична частина включала тестування смаку за допомогою цукру, солі, лимонної кислоти та хініну, під час якого учасники фіксували свої відчуття та аналізували реакції рецепторів.
Не менш захопливою була й творча частина експедиції – створення власного аромату. Це заняття поєднало знання з біології, хімії та мистецтва, дозволивши учням проявити креативність та логіку водночас.
Коментарі
Дописати коментар